1 Samuel 27
1 Але Давид замислився: «Колись мене знищить рука Саула. Найкраще, що я можу зробити — це втекти на землі филистимлян. Тоді Саул перестане розшукувати мене по всьому Ізраїлю, і я вислизну з-під його руки».
2 Отак Давид та ще шістсот людей, що були з ним, перейшли до царя Ґата Ахіша, сина Маоха.
3 Давид зі своїми людьми осів у Ґаті у Ахіша. У кожного воїна тут була родина. Давид мав дві дружини: Агіноам з Єзреела та Абіґайл із Кармела, вдову Навала.
4 Коли Саулу донесли, що Давид утік до Ґата, він уже не пішов його переслідувати.
5 Тоді Давид сказав Ахішу: «Якщо я завоював прихильність у твоїх очах, виділи одне з навколишніх містечок, щоб я там міг поселитися. Навіщо твоєму рабу жити в царській столиці разом з тобою?»
6 І того ж дня Ахіш віддав йому Зиклаґ, отож Зиклаґ належить царям Юдеї аж по сьогодні.
7 Давид жив на филистимських землях рік і чотири місяці.
8 Якось Давид зі своїми воїнами пішов воювати з ґешурійцями, ґірзійцями та амаликійцями, які жили там з прадавніх часів від Шура до Єгипту.
9 На всіх землях, на які Давид нападав, він не милував ні чоловіка, ані жінку, але забирав овець, худобу, віслюків, верблюдів, одяг. Після цього він повернувся до Ахіша.
10 Коли Ахіш запитував: «Де ти ходив, на кого нападав сьогодні?» — Давид часто відповідав: «На Неґев юдейську» або ж «на Неґев єрамеелійців», або «на Неґев кенійську».
11 Він не дарував життя ні чоловіку, ні жінці, Давид не забирав жодного чоловіка чи жінку в Ґат, тому що думав так: «Вони можуть донести на нас, сказати: „Ось що Давид вчинив”». І так тривало доти, доки він жив на землях филистимських.
12 Ахіш довіряв Давидові й пояснював собі його дії так: «Він зробився таким ненависним власному народові Ізраїлю, що вічно буде моїм рабом».